The tomb of Saint Martin in the crypt of the Basilica of Saint Martin in Tours, France, with its columned stone canopy, altar and lamps, surrounded by ex-voto plaques, photographed in 2025.

МісцяТур, Франція · від 397 року

Гробниця святого Мартина

Він попросив ложе з попелу. Через шістнадцять століть люди й досі спускаються сходами туди, де він лежить.

Benjamin Smith · CC BY-SA 4.0

Гробниця

До крипти ведуть двоє широких сходів. Гробниця зроблена з мармуру й рожевого пісковику з мозаїкою, має форму саркофага і стоїть на десяти колонах. Вона накриває каміння первісного поховання. Крізь отвори в її боках видно давню плиту і релікварій.

The reliquary holding a relic of Saint Martin, displayed behind a gilded grille inside the saint's tomb in the crypt of the Basilica of Saint Martin in Tours, France, photographed in 2016.

Мартин помер у Канді 8 листопада 397 року, а через три дні його поховали в Турі. Відтоді над могилою стояли чотири церкви. Після Французької революції могилу на шістдесят років втратили, а потім знову знайшли в підвалі. Ця сторінка простежує історію місця від дня похорону до того, що відбувається там тепер. Більшість сказаного далі походить із пізніших джерел, а не від Сульпіція.

Пізніша традиція

Як сталося, що його поховали тут

Мартин був уже старий, коли вирушив до Канда, на західний край своєї дієцезії, щоб залагодити сварку між духовенством. Там він і помер, лежачи на попелі, як сам того забажав.

Канд стоїть там, де річка В’єнна впадає в Луару, між Туром і Пуатьє, і тіло хотіли мати обидва міста. За переказом, який походить від Григорія Турського і записаний через два століття, мешканці Тура вночі передали тіло крізь вікно й повезли човном угору Луарою.

Легенда додає, що на берегах, повз які плив човен, розпускалися квіти, хоча був листопад. Це одне з пояснень назви «літо святого Мартина».

11 листопада його поховали на християнському цвинтарі за містом, біля римської дороги, що вела на захід. Нинішня базиліка вказує, що той цвинтар лежить під rue des Halles.

Сімоне Мартіні, «Смерть святого Мартина», фреска, початок чотирнадцятого століття. Нижня базиліка Святого Франциска, Ассізі.
Сімоне Мартіні, «Смерть святого Мартина», фреска, початок чотирнадцятого століття. Нижня базиліка Святого Франциска, Ассізі.
Сімоне Мартіні, «Похорон святого Мартина», фреска, початок чотирнадцятого століття. Нижня базиліка Святого Франциска, Ассізі.
Сімоне Мартіні, «Похорон святого Мартина», фреска, початок чотирнадцятого століття. Нижня базиліка Святого Франциска, Ассізі.
Workshop of Derick Baegert, The Death of Saint Martin of Tours, panel painting, c. 1490, LWL-Museum für Kunst und Kultur, Münster, Germany; the dying bishop is surrounded by clergy while an angel and a two-faced demon wait at his bedside.
Derick Baegert (workshop), c. 1490 · LWL-Museum für Kunst und Kultur, Münster

Шістнадцять століть над однією могилою

  1. 437

    Дерев’яне укриття

    За словами Григорія Турського, Брикцій, непростий учень, який став єпископом після Мартина, поставив над могилою дерев’яну будівлю, щоб захистити гробницю і плащ.

  2. 470 або 471

    Перша базиліка

    Єпископ Перпетуй замінив її базилікою, освяченою 4 липня. Григорій описує її: 160 стіп завдовжки, 52 вікна, 120 колон, 8 дверей. Перпетуй налагодив прийом паломників і звелів викласти віршами перелік Мартинових чудес.

  3. 508

    Хлодвіг

    Після перемоги над вестготами Хлодвіг прибув до базиліки, де посли імператора з Константинополя надали йому гідність консула. Вважають, що саме він зробив Мартина покровителем Франкського королівства.

  4. 562–563

    Григорій Турський

    Молодий Григорій прийшов сюди хворим паломником і, за його власними словами, одужав. Згодом, уже єпископом, він написав чотири книги про чудеса святого Мартина.

  5. 796

    Алкуїн

    Алкуїн, радник Карла Великого, став абатом Сен-Мартена. За нього турський скрипторій став однією з великих книжкових майстерень Європи. У 813 році церковний собор поставив паломництво до Тура поряд із паломництвом до Рима.

  6. 853

    Нормани

    Нормани під час набігу спалили церкву. Спільнота не раз тікала з реліквіями, аж до Осера й Шаблі в Бургундії, і повертала їх у мирний час. У 918 році святиня дістала власний оборонний мур.

  7. 987

    Король як абат

    Від Гуго Капета і до 1789 року король Франції мав титул абата Сен-Мартена.

  8. 1014

    Велика церква

    Після пожежі скарбник Ерве відбудував базиліку за величезним романським планом; її освятили 4 липня 1014 року. Зрештою вона мала п’ять веж і наву завдовжки 56 метрів. Тур на той час був головною зупинкою на шляху до Сантьяго-де-Компостела, і цей шлях дістав від нього назву Via Turonensis.

  9. 1562

    Раку спалено

    Під час Релігійних війн протестанти розграбували базиліку і спалили раку. Вціліли тільки шматок черепа і кістка руки.

  10. 1797

    Знесено

    Революція зробила церкву національною власністю, а потім стайнею. Свинець із даху і залізні стяжки розікрали, 2 листопада 1797 року склепіння завалилися, і місто наказало її знести. Через це місце проклали вулиці. Дві вежі пощадили, одну тому, що ринкові був потрібен годинник.

  11. 1860

    Знову знайдено

    14 грудня 1860 року Леон Папен-Дюпон, мирянин, якого називали святим чоловіком із Тура, разом із двома товаришами копав у підвалах будинків на цьому місці й оголосив, що знайшов гробницю. Паломники повернулися.

    Portrait of the Venerable Léon Papin-Dupont (1797-1876), the 'Holy Man of Tours', from a 19th-century oil painting by an unknown artist reproduced on a devotional card of the Confraternity of the Holy Face of Tours.
    Леон Папен-Дюпон (1797–1876), який 1860 року знову знайшов гробницю.
  12. 1886

    Нова базиліка

    Після довгої суперечки про її розміри архітектор Віктор Лалу збудував над гробницею меншу церкву, під прямим кутом до старої. Крипту відкрили 1889 року, а церкву 1890-го. Її освятили 4 липня 1925 року.

  13. 1996

    Іван Павло II

    21 вересня 1996 року папа Іван Павло II прибув до базиліки і зустрівся приблизно з двома сотнями людей, яких назвали пораненими життям: хворими, людьми з інвалідністю, безробітними, бездомними, а також із тими, хто їх супроводжує.

  14. 2016

    Статую знімають і повертають

    У 2014 році бронзового Мартина на куполі, якого розхитали бурі, зняли. Робітники знайшли скриньку з реліквіями, замуровану в його правій руці 1889 року; доти про неї знали тільки з усних переказів. Відреставровану статую підняли назад 15 жовтня 2016 року, в ювілейний рік 1700-ліття його народження.

Що ви побачите сьогодні

Ex-voto thanksgiving inscriptions to Saint Martin covering the vaults above a carved capital in the crypt of the Basilica of Saint Martin in Tours, France, photographed in 2025.

Стіни подяк

Стіни довкола гробниці вкриті невеликими мармуровими табличками, які залишили люди, чиї молитви було вислухано. Звичай триває: за словами базиліки, найновіша табличка з 2017 року.

The crypt of the Basilica of Saint Martin in Tours, France, seen from its east entrance, with the tomb of Saint Martin in the background and walls covered in ex-voto inscriptions, photographed in 2025.

Крипта

Десять колон із шотландського мармуру ділять крипту на п’ять нав. Обрис ранньої церкви позначено на підлозі. На скляному панно 1988 року Мартин цілує прокаженого. У неділю о 9:30 тут служать месу.

The nave of the Basilica of Saint Martin in Tours, France, looking towards the choir and the dome, photographed in 2025.

Над гробницею

Головний вівтар стоїть просто над могилою, у ньому зберігається реліквія голови Мартина. Нава спирається на чотирнадцять колон, кожну з яких витесано з суцільної брили граніту. Вітражі розповідають про його життя і про віднайдення гробниці. Біля вівтаря стоять червоно-жовта парасоля і дзвоник, ознаки малої базиліки.

The bronze statue of Saint Martin blessing the city from the top of the dome of the Basilica of Saint Martin in Tours, France, photographed in 2012.

Єпископ на куполі

Бронзовий Мартин заввишки понад чотири метри благословляє місто з вершини купола, приблизно за 51 метр над вулицею. У його правій руці замуровано кістку святого, а з нею реліквії Брикція, Перпетуя і Григорія Турського.

The Tour Charlemagne in Tours, France, a surviving tower of the medieval collegiate church of Saint Martin demolished after the French Revolution, with the present basilica at right, photographed in 2022.

Вежа Карла Великого

Північна вежа старої церкви досі стоїть на rue des Halles. Одного вечора 1928 року половина її впала на вулицю, нікого не поранивши; у 1960-х її відбудували. За переказом, під нею похована Луїтгарда, дружина Карла Великого, яка померла в Турі 800 року. Місто проводить екскурсії.

The Tour de l'Horloge (Clock Tower) in Tours, France, a surviving tower of the medieval collegiate church of Saint Martin, with the dome of the present basilica in the background, photographed in 2025.

Годинникова вежа

Друга вціліла вежа була вежею скарбниці старого західного фасаду. Її шпиль 1795 року замінили невеликим куполом із дзвоном, який відбивав ринкові години. З її кутів досі стирчать обламані арки втраченої нави.

Printed plan titled 'Basilique de St Martin à la fin du 18e siècle - plan d'ensemble', showing the ground plan of the medieval collegiate church of Saint Martin in Tours before its demolition, laid over the later streets, with the Tour Charlemagne, the Tour de l'Horloge and the cloister; printed in Tours, kept at the Bibliothèque nationale de France.

Церква, намальована на вулиці

Бруківка на rue des Halles показує, де стояли стовпи старої нави. Їхні фундаменти збереглися майже на три метри нижче від вулиці й будинків.

Line drawing of a carved Renaissance arcade of the cloister of Saint-Martin in Tours, France, figure 91 from Léon Palustre, L'Architecture de la Renaissance (1892).

Клуатр

Одна галерея ренесансного клуатру, розпочатого 1508 року, збереглася серед старих будинків каноніків; на її розі стоїть каплиця Святого Івана тринадцятого століття.

The Basilica of Saint Martin in Tours, France, with its dome crowned by the statue of the saint (right) and the medieval Tour Charlemagne (left), photographed in 2025.

Базиліка

Церкву Лалу збудовано з вапняку, граніту й мармуру в стилі, запозиченому у Візантії. Її фасад виходить на південь, на площу, названу на честь Івана Павла II.

Як люди вшановують святого

  1. Біля гробниці, будь-якого дня

    Базиліка відчинена щодня, вхід вільний. Люди спускаються до крипти, стоять або стають навколішки біля гробниці й моляться багатьма мовами: про зцілення, про примирення, за когось іншого. Месу служать щодня об 11-й.

  2. Вечір 10 листопада

    Напередодні свята, після вечірні в соборі, люди йдуть через місто до базиліки. Там вшановують реліквії святого Мартина і благословляють місто.

  3. 11 листопада

    День його похорону починається месою за мир і продовжується месою святого Мартина біля гробниці. Опівдні подають обід для людей у скруті. Після полудня в соборі служать урочисту месу. Такою була програма 2026 року.

  4. 4 липня, літній святий Мартин

    У Турі відзначають і другу дату: 4 липня, день, коли 371 року Мартина поставили єпископом. Першу базиліку, романську і теперішню освятили саме 4 липня.

  5. Табличка на стіні

    Ті, хто вважає, що їхню молитву вислухано, можуть замовити табличку, яку закріплять у крипті. Це найдавніший спосіб подякувати в такому місці.

  6. Пішки

    Групи приходять як паломники, дехто після кількох днів дороги. Для них можуть відслужити месу біля гробниці, одна із сестер може провести їх базилікою, а надворі можна обійти рештки старої святині.

  7. Хто опікується цим місцем

    Відвідувачів приймають священники Спільноти святого Мартина (Communauté Saint-Martin), священники й диякони дієцезії та спільнота сестер-бенедиктинок. Президент Французької Республіки має титул почесного каноніка базиліки, як колись королі мали титул абата.

Пішки до гробниці

Via Sancti Martini — це мережа стежок через Європу, і всі вони закінчуються біля гробниці. Рада Європи сертифікувала її як Культурний маршрут 2005 року. Разом ці маршрути мають понад 5 000 кілометрів.

A stone marker waymarking the Via Sancti Martini (Way of Saint Martin) at Candes-Saint-Martin, France, photographed in 2016.
Із Сомбатгея
Довга дорога: від місця його народження в Угорщині, через Павію, де він виріс, до його могили. На всій довжині її відкрили 2016 року.
Шлях літа святого Мартина
Від Канда до Тура вздовж Луари, тим шляхом, яким везли тіло. Чотири або п’ять днів пішки, трохи більше ніж 100 кілометрів. До Тура він входить вулицею, на якій, за переказом, тіло ставили на спочинок.
Трірський шлях
Від Тура до Вормса і Тріра в Німеччині, на згадку про його подорожі до імператорського двору. Він виходить із міста через Marmoutier, Vouvray і Amboise.
Шлях єпископа
Від Пуатьє і Ligugé до Тура, дорога, якою 371 року його привезли з монастиря, щоб поставити єпископом.
До Сарагоси і до Утрехта
Ще дві гілки: одна в Іспанію, друга до нідерландського міста, собор якого присвячено йому.
Дорога до Сантьяго
Via Turonensis, найпівнічніша з чотирьох французьких доріг до Компостели, названа від Тура. Середньовічні паломники дорогою зупинялися біля гробниці Мартина.

Ще два місця

Канд, де він помер

Церква в Канді стоїть над місцем, де В’єнна зливається з Луарою. Кажуть, що її північна каплиця стоїть на місці будинку, де помер Мартин. Паломники приходили сюди, хоча його реліквій у церкві ніколи не було.

Marmoutier, де він жив

На другому березі Луари навпроти Тура в схилі пагорба збереглися печери його перших монахів, серед них одна, яку називають Спочинком святого Мартина. Руїни належать місту, і частину їх можна відвідати.

Як дістатися

Базиліка стоїть у старому центрі Тура, приблизно за чверть години пішки від залізничного вокзалу Тура.

Basilique Saint-Martin
Rue Descartes, 37000 Tours, France

Карту надає Google. Вона завантажується лише тоді, коли ви про це попросите, тож до того нічого до Google не надсилається.

Перед поїздкою

  • Basilique Saint-Martin, rue Descartes, 37000 Tours, Франція. Вхід із площі, названої на честь Івана Павла II.
  • За даними регіонального туристичного управління, базиліка відчинена щодня з 7:30 до 19:00, вхід безплатний; воно застерігає, що години роботи не гарантовано.
  • Меса: з понеділка по суботу об 11:00 в базиліці. У неділю о 9:30 в крипті та об 11:00 в базиліці.
  • Вежу Карла Великого можна відвідати з екскурсіями, які проводить місто Тур.
  • Ці відомості перевірено в листопаді 2026 року. Перед поїздкою уточніть їх у базиліці.

Два речення

Усюди, де знають Христа, шанують Мартина.
Приписують Венанцієві Фортунату, шосте століття
Якщо Христос терпів Юду, то я вже напевно можу терпіти Брикція.
Вислів, який приписують Мартинові, про учня, що згодом збудував перше укриття над його могилою

Гробниця в Турі. Людина — в книжці.

Остання подорож → День святого Мартина Отримати книжку — безплатно

Складено в листопаді 2026 року за сайтом самої базиліки, статтями французької, англійської та німецької Вікіпедії про базиліку та її вежі, сторінкою Ради Європи про Маршрут святого Мартина Турського і французьким реєстром пам’яток. Де джерела розходяться в даті, подано обидві. Якщо тут щось не так, напишіть нам. Знайшли помилку? Напишіть нам

Зображення (20)
Отримати книжку