Машинний переклад, перевірка триває. Будемо раді виправленням.

Життя святого Мартина · Розділ XIX

Лист, який зцілив доньку Арборія, очі Павлина Ноланського і падіння зі сходів

Арборій, колишній римський префект і людина дуже глибокої та щирої віри, мав удома доньку, яку виснажували страшні напади чотириденної пропасниці. Сталося так, що тими днями він одержав листа, написаного Мартином; саме тієї миті, коли в дівчини знову почав підніматися жар, батько поклав листа їй на груди — і тієї ж секунди гарячка спала й більше не поверталася. Арборія так вразило побачене, що він тут-таки вирішив присвятити доньку Богові, на життя в чистоті довіку. Потім він вирушив до Мартина, взяв із собою дівчину — живий доказ того, що той зцілив її навіть на відстані, — і рішуче наполіг, щоб саме Мартин, і ніхто інший, дав їй покривало посвячених дів.

А Павлин — чоловік, який згодом став для всіх надзвичайним прикладом християнського життя, — почав потерпати від жахливого болю в одному оці, аж до того, що зіницю затягла густа полуда й він сліпнув. Мартин обережно провів по його оку маленьким лікарським пензликом, за мить забрав увесь біль і повернув йому зір, такий само досконалий, як раніше.

Що ж до самого Мартина, то одного дня йому не пощастило: він упав із горішнього поверху й скотився поламаними сходами з перекошеними східцями, так що був увесь побитий і порізаний із голови до п’ят. Він лежав у своїй келії майже при смерті, у нестерпному болю, коли вночі йому з’явився ангел, який обмив його рани й намастив цілющим бальзамом усе його потовчене тіло. Наступного ранку Мартин устав такий здоровий і зміцнілий, наче й не падав ніколи.

Але якби я взявся розповідати тут один за одним усі випадки, ми ніколи б не скінчили; зупинімося на цих кількох прикладах, вибраних з-поміж багатьох інших. Їх цілком досить, щоб показати правду про найдивовижніші події й не втомити читача надміром історій.