Машинний переклад, перевірка триває. Будемо раді виправленням.

Життя святого Мартина · Розділ XVI

Паралізована дівчина, зцілена в Трірі освяченою олією

Що ж до дару зцілювати хворих, то він мав у Мартині таку незвичайну силу, що майже ніхто, прийшовши до нього по допомогу, не відходив, не одужавши на місці, — це добре видно з випадку, про який я зараз розповім.

У місті Трірі жила дівчина, вражена таким тяжким паралічем, що вже давно не ворушила жодним м’язом свого тіла: вона була, можна сказати, мертва з голови до п’ят, і ледве можна було помітити, що вона ще дихає. Уся родина в сльозах зібралася довкола ліжка й чекала вже тільки кінця, щоб подбати про похорон, коли містом розійшлася звістка, що до Тріра щойно прибув Мартин. Тільки-но почувши про це, батько дівчини вибіг із дому, ледве переводячи дух, щоб благати його допомогти доньці.

На той час Мартин уже ввійшов до церкви. І там, перед усім народом і багатьма іншими єпископами, старий батько впав на землю, обхопив його коліна й, судомно ридаючи, заблагав: «Моя донька вмирає від страшної недуги, і — що гірше за саму смерть — у тілі, яке вже здається мертвим, жевріє лише ниточка подиху! Заклинаю тебе всім святим: прийди до нас додому й поблагослови її, бо я непохитно вірю, що з твоєї руки вона одужає!»

Збентежений таким проханням на людях, Мартин, дуже зніяковівши, намагався відмовитися: казав, що це цілком понад його сили, що бідолаха помиляється щодо нього і що він не має жодних заслуг, щоб Бог учинив через нього таке чудо. Але батько не відпускав його, плакав дедалі дужче й наполягав, щоб він прийшов побачити його доньку, поки вона не померла. Зрештою навіть інші присутні єпископи взялися вмовляти Мартина піти, і він нарешті подався до дому дівчини. Надворі, біля дверей, зібрався величезний натовп, щоб побачити, що робитиме Божий чоловік.

Спершу, вдавшись до своєї звичної в таких випадках зброї, Мартин став навколішки, торкнувшись чолом землі, і застиг у молитві. Потім подивився на дівчину й попросив трохи олії; він поблагословив її й влив кілька крапель цієї освяченої рідини дівчині в уста — і тієї ж миті до неї повернулася мова. Потім помалу, в міру того як Мартин торкався її, знову ожили її руки й ноги, аж поки молода жінка твердо стала на ноги перед усім народом.